Метод real-time PCR, мутації CYP2C9*2, CYP2C9*3 та VKORC1 G1639A
Тип біоматеріалу: 2-4 мл ЕДТА кров
Термін виконання: 5-7 робочих днів (після надходження біоматеріалу в лабораторію)
Локація: в пункті забору
Вартість: 1060 грн
Дослідження показано при:
• первинному застосуванні терапії варфарином
• при необхідності корекції дозування препарату та підтримання міжнародного нормалізованого співвідношення (INR)
• наявності тромбозу в анамнезі або кровотечі при прийомі варфарину
Варфарин – препарат, що є похідним кумарину, який зазвичай використовується в антикоагулянтній терапії для запобігання тромбозу через спадкові та набуті розлади згортання. Препарат також використовується в ряді інших терапевтичних заходів, включаючи фібриляцію передсердь і хірургію заміни стегна. Варфарин діє, перешкоджаючи обміну вітаміну К, який необхідний для вироблення ключових факторів згортання крові.
Варфарин має вузьке терапевтичне вікно — недостатнє дозування підвищує ризик виникнення тромбозу, передозування, своєю чергою, підвищує ризик виникнення цереброваскулярних подій. Терапія варфарином має один з найвищих показників важкості побічних реакцій препарату.
Варфарин дозується з використанням негенетичних факторів, включаючи стать, вагу та вік, і контролюється шляхом лабораторного тестування з метою підтримки МНС в певних межах. Однак обмін варфарину дуже мінливий і залежить від генетичних факторів.
ГЕНЕТИКА ЧУТЛИВОСТІ ДО ВАРФАРИНУ
Ген CYP2C9 кодує цитохром P450(CYP)2C9, що метаболізує більш активний ізомер варфарину (S-варфарин) до неактивних продуктів. Деякі генетичні варіанти CYP2C9 призводять до зниження ферментативної активності даного цитохрому та можуть призвести до збільшення рівня варфарину в сироватці та передозування.
Ген VKORC1 кодує субодиницю епоксидредуктазного комплексу вітаміну К, і є трансмембранним білком ендоплазматичного ретикулума, який є частиною циклу вітаміну К, а також, і мішенню терапії варфарином. Деякі генетичні варіанти можуть призводити до зниження експресії гена, в результаті чого знижується доступність вітаміну К, що може викликати збільшення рівня варфарину в сироватці крові та передозування, піднімаючи INR вище терапевтичної межі
ГЕНЕТИЧНІ ВАРІАНТИ CYP2C9 ТА VKORC1 ТА ЇХ КЛІНІЧНІ НАСЛІДКИ
CYP2C9*2 генотип С/Т (носійство) – зниження рівня метаболізму варфарину до 20%, ризик використання деяких нестероїдних протизапальних препаратів
CYP2C9*2 генотип Т/Т (гомозиготна мутація) – зниження рівня метаболізму варфарину до 40%, підвищений ризик використання деяких нестероїдних протизапальних препаратів
CYP2C9*3 генотип А/С (носійство) – зниження рівня метаболізму варфарину до 40%
CYP2C9*3 генотип С/С (гомозиготна мутація) – зниження рівня метаболізму варфарину до 80%, зниження метаболізму інших препаратів
VKORC1 генотип G/A (носійство) – потребує зниження початкової дози варфарину при лікуванні венозної тромбоемболії
VKORC1 генотип A/A (гомозиготна мутація) – потребує зниження початкової дози варфарину при лікуванні венозної тромбоемболії.
• Спадковий гемохроматоз. Генотипування HFE C282Y/H63D
• Генетика фолатного циклу
• Тромбоз глибоких вен. Мутація гену прототромбіну g20210a
• Мутація фактору Ляйдена V (F5) R506Q
• Непереносимість лактози (ген LCT)
• Генетичний тест на наявність синдрома Жильбера
• Генетичний тест на целіакію
• Генетична діагностика муковісцидозу (36 мутацій)
• Синдром Мартіна-Белла (синдром ламкої Х-хромосоми)
• Генетична діагностика фенілкетонурії (мутація R408W гену PAH)
• Виявлення мутації гену туговухості GJB2 35delG
• Встановлення рівня метилювання, делецій/дуплікацій генів FMR1 та AFF2 (синдром Мартіна-Белла та синдром передчасного виснаження яєчників)
• Молекулярно-генетична діагностика спінально-м’язевої атрофії
• Молекулярно-генетична діагностика м’язевої дистрофії Дюшена та м’зевої дистрофії Бекера (мутації генів DMD01, DMD2)
• Кількісне визначення продукту злитого гену BCR-ABL p210, транслокація t(9;22)(q34;q11)
• Визначення мутацій гену калретикуліну CALR
• Визначення мутацій гену рецептора тромбопоетину MPL (CD110)
• Визначення мутацій гену FLT3
• Визначення мутації гену JAK2 (V617F)
• Визначення мутації гену BRAF V600
• Визначення мутації гену EGFR T790M
• Визначення мікроделецій ділянок AZFa, AZFb, AZFc Y-хромосоми
• Визначення наявності гену SRY
• Преімплантаційний генетичний тест на наявність анеуплоїдій (PGT-A)